Rusiya noyabrda ABŞ və Ukrayna ilə üçtərəfli danışıqlara qayıtmayı razılaşdı

Bu niyə vacibdir

Üçtərəfli formatın bərpası uzun müddətli fasilədən sonra Ukrayna müharibəsini müzakirə etmək üçün yeni kanal yaradır. Eyni zamanda, Rusiya iştirak üçün NATO-nun Avropadakı hərbi mövcudluğunun azaldılması və genişlənmənin dayandırılması ilə bağlı güzəştlər tələb edə bilər. 1997-ci il səviyyəsində hərbi mövcudluğa qayıdış Polşa, Estoniya, Latviya, Litva və Finlandiyadan NATO qüvvələrinin çıxarılmasını ima edərdi. İlk görüşdə konkret razılaşma gözlənilmədiyi üçün əsas məsələ əvvəlki növbəti təyin etməkdir. Ərazi kompromislərinin müzakirəsi isə Ukraynanın qəbul etmədiyi «qırmızı xətt» ilə toqquşma riski yaradır.

Nə baş verdi

Rusiya тристоронні переговори у форматі «Росія — Україна — США» технічного рівня в Абу-Дабі в листопаді. Юрій Ушаков повідомив про готовність Москви відновити переговори у перших десяти числах листопада, хоча в іншому повідомленні назвав 4 листопада як можливий початок. Київ і Вашингтон намагалися переконати Москву провести зустріч на тиждень раніше 10 листопада, але станом на вечір 25 жовтня остаточного підтвердження перенесення не було.

Зеленський повідомив про плани провести тристоронню зустріч переговорних груп у листопаді. За його словами, одним із очікуваних результатів має стати підготовка зустрічі лідерів для обговорення завершення війни. Українська переговорна команда не очікує прорыву на першій зустрічі та вважає, що предметні домовленості можуть вимагати кількох раундів. Зеленський також заявив, що Україна готова якнайшвидше припинити війну через заморозження бойових дій на нинішній лінії фронту.

Юрій Ушаков заявив, що європейські країни повинні долучитися до переговорів, оскільки Європа відіграватиме важливу, а в одному випадку вирішальну роль у можливій мирній угоді. Водночас дипломатичні джерела вважають, що справжньою причиною є бажання Москви отримати поступки щодо розширення та присутності НАТО. Потенційне скорочення присутності НАТО до рівня 1997 року передбачало б виведення військ із Польщі, Естонії, Латвії, Литви та Фінляндії.

Дмитро Пєсков допустив, що на переговорах можуть обговорюватися територіальні компроміси. Зеленський у відповідь заявив, що питання територій є «червоною лінією» і можуть обговорюватися лише на рівні лідерів.

Ukrayna mənbələri bu barədə necə yazır

Українські джерела розглядають повернення Росії до переговорів як мінімально необхідний успіх останніх контактів американських представників із Путіним. Водночас Київ прагне перенести розмову з вузьких і невирішуваних територіальних претензій Москви до ширшої теми — майбутньої системи безпеки України та Європи після Донбасу. Українська сторона не очікує прорыву на першій зустрічі й наголошує, що питання територій можуть вирішуватися лише лідерами. Окремо українська увага зосереджується на ризику, що Москва використає переговори та участь Європи для отримання поступок від НАТО.

Beynəlxalq mənbələr bu barədə necə yazır

Міжнародний фокус переговорів пов’язаний із відновленням тристороннього формату, посередництвом США та прагненням Москви використати процес для отримання поступок від НАТО. Значна увага приділяється можливому поверненню присутності НАТО до рівня 1997 року, що потенційно означало б виведення військ із Польщі, Естонії, Латвії, Литви та Фінляндії. У такому контексті важливим є іSecurity backdrop: Росія посилює гібридні атаки та провокації проти європейських країн, які підтримують Україну. Європейські посадовці не мають наміру поступатися вимогами Москви, а НАТО вже відкидало вимоги про виведення військ і ядерної зброї з країн колишнього радянського блоку.

Mənbələr nədə fərqlənir

Місце проведення переговорів описували як Абу-Дабі, тоді як деякі джерела в уряді США також називали Швейцарію можливим варіантом. Россия пропонувала провести переговори в перших десяти числах листопада, а в іншому повідомленні заявляла про готовність відновити їх після 4 листопада. Кремль визнав можливість обговорення територіальних компромісів, натомість Україна назвала питання територій «червоною лінією», яку можна обговорювати лише на рівні лідерів.

Kontekst

У попередньому переговорному сезоні в першій половині 2026 року основною темою був проєкт демілітаризованої зони на Донбасі, яку сторони називали «Доннілендом». Попередні переговори не призвели до перемир’я, оскільки Путін вимагав передати Росії частину Донбасу, яку російські війська ще не захопили. Росія також стверджувала, що до кінця зими не бачить можливості для переговорів, але згодом погодилася відновити тристоронній формат.

У січні 2022 року НАТО погодився обговорювати занепокоєння Москви, але відхилив вимоги про виведення військ і ядерної зброї з країн, що раніше входили до радянського блоку. Фінляндія приєдналася до НАТО у 2023 році; Польща, Естонія, Латвія, Литва та Фінляндія мають спільний кордон із Росією.