Zelenskiy üçtərəfli danışıqlar üçün “qırmızı xətlər”i açıqladı
Ukrayna prezidenti Volodimir Zelenskiy üçtərəfli danışıqlarda müzakirə oluna bilən məsələləri və qəbul edilməyən şərtləri açıqladı. O, neytral statusa və ZSÜ-nun sayının məhdudlaşdırılmasına etiraz etdi, ərazi məsələlərini isə yalnız dövlət başçıları səviyyəsində danışmaq istədiyi bildirdi. Zəhmətkeş sülh danışıqları üçün ilk real addımı enerji təhlükəsizliyi üzrə müzakirələrin розблокування olması adlandırdı.
Əsas məqamlar
- Ukrayna, ABŞ və Rusiya üçtərəfli danışıq qruplarının noyabrın birinci yarısında keçirilməsi barədə razılaşdı.
- Neytral status və ZSÜ-nun sayının məhdudlaşdırılması Ukrayna üçün danışıqlarda qəbul edilməyən şərtlərdir.
- Ərazi məsələləri yalnız dövlət başçıları səviyyəsində müzakirə oluna bilər; digər məsələlər texniki qruplarda.
- Zelenskiy enerji təhlükəsizliyi üzrə müzakirələrin və Qara dənizdə atəşin dayandırılmasının mümkün nəticə olduğunu bildirdi.
- Təhlükəsizlik zəmanətləri üçün NATO üzvlüyü və ya ABŞ və Avropanın NATO-un 5-ci maddəsinə oxşar zəmanətləri tələb olunur.
- Zelenskiy maliyyə imkanı olduqda 800 min nəfərlik ordu qorumaq istədiyini bildirdi.
- Son üçtərəfli danışıqlar 17–18 fevral 2026-cı ildə Cenevədə keçirilib.
Bu niyə vacibdir
Zelenskiyin açıqlamaları Ukraynanın neytral status, ordu ölçüləri, ərazi məsələləri və təhlükəsizlik zəmanətləri ilə bağlı danışıq mövqeyini müəyyənlaşdırır. Planlaşdırılan тристоронні переговори можуть відновити прямий формат, а енергетичне перемиря, обмін полоненими, розблокування морських перевезень або зустріч лідерів держав створили б перші конкретні результати. Водночас відмова від нейтрального статусу та обмежень army чисельності може звузити межі можливого домовленості, а вимога гарантій, аналогічних статті 5 НАТО, підвищує стандарт майбутньої безпекової рамки.
Nə baş verdi
Volodimir Zelenskiy визначив позицію України перед трёхсторонніми переговорами з США та Росією, які плануються в листопаді. Він заявив, що Україна не погодиться на нейтральний статус чи обмеження чисельності Збройних Сил у межах мирних домовленостей. За його словами, питання територій є «червоною лінією», а обговорити їх можна лише на рівні лідерів держав; інші питання можна виносити на технічні групи. Під час переговорів в Осло з американською стороною обговорювали гарантії безпеки для України, які, за словами Зеленського, мають передбачати членство в НАТО або гарантії США та Європи за зразком статті 5 НАТО. Президент також допускав заморозку бойових дій уздовж нинішньої лінії фронту, але Україна не визнає тимчасово окуповані території російськими. Серед можливих результатів переговорів він назвав энергетичне перемир’я, припинення вогню на морі, обмін полоненими за формулою «всіх на всіх», підготовку зустрічі лідерів держав та опрацювання документа про завершення війни чи розблокування морських перевезень.
Ukrayna mənbələri bu barədə necə yazır
Ukrayna mediasının увага зосереджена на Зеленського окреслених «червоних лініях»: жодного нейтрального статусу, обмежень чисельності армії, територіальних поступок і гарантій, які Росія могла б нав’язати. Водночас українська сторона наголошує на готовності до переговорів на технічному рівні, за умови конкретних результатів. Енергетичне перемир’я розглядається як перевірка готовності Москви завершити війну, а підготовка зустрічі лідерів — як необхідний дипломатичний результат. Окремо наголошується на бажанні зберегти армію у 800 тисяч осіб за наявності достатнього фінансування.
Mənbələr nədə fərqlənir
У наданих фактах є розбіжність щодо обміну військовополоненими 23 жовтня: більшість повідомлень підтверджують повернення 270 українців, але одна суперечна версія стверджує, що обміну того дня не відбулося. Також розбіжність простежується у ставленні до чисельності армії: за повідомленням The Economist, запропонований США мирний план передбачав скорочення ЗСУ до 600 тисяч військовослужбовців, тоді як Зеленський заявив, що це внутрішнє рішення України, яке не обговорюється з Росією чи США.
Kontekst
Останні повідомлені тристоронні переговори України, США та Росії відбулися 17–18 лютого 2026 року в Женеві. Перед цим сторони зустрічалися 23–24 січня та 4–5 лютого в Абу-Дабі, а плановане продовження було відкладено через початок бойових дій Ізраїлю та США проти Ірану. Після Женевської зустрічі Україна, США та Росія домовилися провести новий раунд переговорних команд у першій половині листопада. Росія заявила про готовність відновити переговори після 4 листопада, тоді як українські та американські офіційні некоментували заяви Зеленського публічно. Серед можливих результатів називали енергетичне або Чорноморське перемир’я, обмін полоненими «всіх на всіх», розблокування морських перевезень і підготовку зустрічі лідерів держав.